fbpx
Пароль відправлено на ваш E-mail.

Більше нереальності – VR Forum: Art of Change

У листопаді 2018 відбулася одна з важливих подій для екосистеми VRAR360 міста Харкова.

Запуск форуму, повністю присвячений новим медіа технологіям, відбувся за ініціативи Academy of Visual Arts Kharkov, яка розташована в Арт-Хабі Самокат та компанії Gwara Media.  Ми розвиваємо напрямок Культури 360 та VR Marathon – освітній технологічний проект, який дозволяє спеціалістам суміжних дисциплін отримати розуміння ринку, дизайну, виробництва контенту та додатків.

Завдяки форуму, ми розпочали маппінг регіональної індустрії та спілкувалися з гравцями локального ринку. Ми з усіх сил намагаємось, щоб аудіовізуальний VR ринок виріс.

Як раніше вистрілили персональні комп’ютери, потім смартфони, без яких зараз людина не може уявити свого життя. Від книгодрукарського станку, аудіокниг, кінематографу до віртуальної реальності. Мультидисциплінарний процес орієнтований на створення мультимедійного, освітнього або промислового продукту, в основі якого лежить унікальна ідея, продуктовий дизайн та технологічна спроможність втілити задумане.

Про що ми говоримо?

Вірутальна реальність (virtual reality) – створений технічними засобами світ, який передається людині відчуттями через зір, слух, нюх і дотики. Віртуальна реальність імітує як вплив, так і реакції на вплив.

Доповнена реальність (augmented reality) означає можливість додавати фізичним об’єктам віртуальні властивості, наприклад: відображення інформації про них, яка, до того ж, може бути індивідуалізована під конкретного суб’єкта сприйняття.

Маппінг (ecosystem mapping) означає збір та узагальненення інформації про учасників визначеної галузі, як вони взаємодіють між собою в визначеному просторі – регіоні, місті, країні.

Більше про Форум!

Проекти, представлені на форумі, демонстрували те, якими можуть і повинні бути сучасні інституції та проекти в області мистецтва, культури та освіти за умов втілення VR/AR, як використовувати сучасні технології та інноваційні підходи для суспільно-важливих проектів.

Учасники ділилися ідеями, презентували фільми, виставки, інсталяції.

Дискусія велася на рівні художників, медіа-артистів, арт-менторів та експертів організацій, які створюють сучасні мультимедійні проекти. Основними темами програми став досвід переходу організацій в мистецтві на формати з застосуванням нових технологій та використанням сучасних підходів у сфері IT та менеджменту.

Проблема української культури в тому, що завдяки різниці в соціальному та технологічному підході між країнами, проекти які втілює культурна спільнота мало цікаві або неактуальні для інших країн, тож використання сучасних технологій може змінити це.

Якщо ми подивимось на культурні проекти з врахуванням технологій, ми можемо долучати до культурних проектів талановитих та “інших людей”, які реалізують свою інтелектуальну творчість в суміжних галузях поза “звичного”, “мистецького” середовища. Проекти можуть потребувати зовсім нестандартних навичок, залучають до культури нових спеціалістів, виникають нові кейси культурних продуктів, небачених раніше.

Ідеї мають важливу, але низьку цінність без втілення, на Форумі також обговорювався процес управління та навички, які необхідні для консолідації зусиль та можливостей для високотехнологічних культурних проектів.

Форум виглядав як експериментальний майданчик для розвитку і поліпшення інтеграції новітніх технологій в суспільне життя міста й країни. Харків є дивним містом, де активно розвивається IT-сфера (ви тільки подивіться, як кластер консолідує своє існування), але у молодих людей немає досвіду використання отриманих знань для створення власних продуктів взагалі, а у галузі культури та освіти тим паче.

Лише на цьому тижні ми спілкувались з починаючими підприємцями у Харкові, які просили створити логотип, ще не маючи ідеї та стратегії бізнесу, над яким вони хочуть працювати. Нещодавно ми спілкувались з культурною спільнотою, які потребували портал, проте на 80% втілення проекту передумали його завершувати, обумовлюючи “не підійшло на смак”.

В існуючому культурному секторі виникають проблеми з недостатнім рівнем менеджменту та знань технологій, що не дозволяє коректно спілкуватись з експертною спільнотою, маючи запит і бюджети для створення проектів. Також на форумі намагалися розібратись, як місто, його соціальне й культурне середовище можуть змінюватися інноваційним і цивільним, низовим шляхом, а не тільки інституційно-державним.

Проте, особливим викликом було знайти відповідні проекти, які б зайшли в наш незвичайний концепт, бо подія була ще й орієнтована на консолідацію, ідентифікацію акторів та учасників VRAR екосистеми.

Форум Перший:

Перший форум став цікавою комбінацією мистецтва, документалістики та цифрових методів сторітеллінгу та журналістики. Першим проектом був проект арт-куратора з Київа Катерини Рай, яка разом зі своїм партнером Олексієм та за підтримки і участі талановитих скульпторів, за підтримки компанії Lenovo та Iridium Lab втілили проект Умовний Спосіб, який ідеально підійшов для запуску форуму.

Після лекції Катерини в учасників була можливість зануритися у віртуальний світ, побачити арт-об’єкти, які  існують лише у віртуальній реальності за допомогою інноваційних продуктів Lenovo, які були партнерами форуму: VR-шоломів Lenovo Explorer та ігрових ноутбуків Legion Y520.

В експозиції представлені роботи восьми українських художників, які вперше працювали з технологією віртуальної реальності (VR).

Для цього деякі ескізи спочатку були відскановані в 3D, а потім доопрацьовані спеціально для VR, а деякі – створені виключно віртуально. Відвідувачі змогли побачити найрізноманітніші скульптури: гігантських розмірів, дивні, футуристичні, з найнесподіваніших ракурсів. Цей проект – яскравий приклад поєднання сучасного мистецтва та новітніх технологій в Україні. Важливим є інституційний компонент експозиції – в умовах обмежених ресурсів монументалісти, скульптори, художники не можуть можливості реалізувати свої ідеї, тож креативні можливості творчого сектору втрачають свій потенціал.

Проект має масштабуватися ширше і його інноваційний потенціал може потіснити ще багато просторів в малоконкурентних галереях та культурних інституціях, які недостатньо працюють над підтримкою скульпторів та інших митців.

Віртуальна реальність дозволяє не тільки роздивлятись прекрасні скульптури, а і привертати увагу до актуальних, не таких “сексуальних” явищ як мистецтво.

Наприклад, долі людей, які потребують підтримки. Особливість віртуальної реальності – це імерсія, тобто зануренні в історії, які можуть бути розказані новим чином, з більшою емпатією та можливістю дивитись історію декілька разів, кожний з передивів якої відкриває нові кути зору. Саме тому ми радо вітали Джозефа Сивенького з документальним проектом Рани.

«Рани 360» – це серія із трьох документальних фільмів, знятих за допомогою технології віртуальної реальності, тобто у 360° і реалізований Hromadske.UA спільно з Йосипом Сивеньким.

Перший фільм – це історія Вадима Ушакова, військового, пораненого на сході. Під час евакуації з поля бою йому дуже не пощастило: у гвинтокрилі з нього зсунулася маска і через кисневий голод був пошкоджений мозок. Він втратив багато фізичних та розумових функцій, не може говорити, їсти, сидіти. Його історію розповідає дружина Олена, яка годує Вадима, возить на процедури та вкладає його спати. Фільм дозволяє глядачу це робити разом із нею, сидячи в окулярах віртуальної реальності та майже фізично відчуваючи присутність цих мужніх молодих людей, які не втрачають віру і не втрачають почуття.

Усі три фільми розповідають три різні історії воїнів, що проходять реабілітацію. Герой другого фільму – Роман Кубишкін, а третього – Сергій Романовський.

Результат пошуку зображень за запитом

Режисер фільмів Йосип Сивенький народився 1978 року. Американський фотограф українського походження, який спеціалізується на репортажній, портретній та новинній фотографії. У 2003 році, через рік після закінчення університету в Нью-Йорку (School of Visual Arts, диплом із відзнакою). Йосип приїхав до України як стипендіат Програми студентських обмінів імені Фулбрайта. Його фотографії були представлені у численних галереях та музеях. Йосип працював для ЗМІ як фотокореспондент у країнах Східної Європи і Центральної Азії, в Африці, на Близькому Сході та в Північній Америці. Його фотографії публікувалися в різноманітних виданнях: Bloomberg Businessweek, Conde Nast Portfolio, Forbes, GQ, Newsweek, The New Yorker, Stern, Time, The New York Times, The New York Times Sunday Magazine тощо.

Третім представленим проектом був AftermathVR Euromaidan – унікальний по масштабу та по важливості проект, який втілила команда New Cave Media разом з Національним Музеєм Революції Гідності. Співпраця Національного музею Революції Гідності та студії New Cave Media почалася у жовтні 2017 року і була особливо цінною в умовах відсутності власного експозиційного простору.

Важливо, що завдяки віртуальній реальності, музей має змогу висвітлювати важливі теми шляхом емоційного співпереживання, формувати, розширювати аудиторію і досліджувати її потреби.

Результат пошуку зображень за запитом
У документальному проекті Aftermath VR: Euromaidan глядач крок за кроком повторює шлях протестувальників та дізнається про розстріли 20 лютого через оповідь наратора, архівні кадри, 360° інтерв’ю з очевидцями та знайомство зі сканованими артефактами часів Євромайдану. Проект Олексія Фурмана і Сергія Полежаки не просто занурює глядача у найдраматичніший день Майдану, а вкотре нагадує ціну свободи.

Команда New Cave Media за допомогою техніки фотограмметрії, методу, який використовують для створення тривимірних моделей із великої кількості фотографій, оцифрувала ділянку вулиці Інститутської завдовжки 350 метрів.

Вперше в історії територія такого розміру відтворюється у віртуальній реальності. Саме завдяки фотограмметрії оцифрована бруківка на віртуальній Інститутській повністю відповідає реальній і дає глядачеві можливість фізично пройтися вулицею.

Голосом української версії Aftermath VR: Euromaidan став радіоведучий та голова правління ГО “Громадське радіо” Андрій Куликов. У липні 2017 року проект Aftermath VR: Euromaidan став одним із 11 переможців Journalism 360 Challenge та отримав ґрант у $20.000. А вже за рік, у липні 2018 року, Aftermath VR презентували в Нью-Йорку на звітній конференції Journalism 360 Unconference 2018. Увесь серпень проект демонструвався у нью-йоркському VR World – найбільшому VR просторі Північної Америки.

За час розробки англійська версія демонструвалася на Львівському медіафорумі, конференції LOGIN у Вільнюсі, конференціях MisinfoCon та Action Institute.  Хоча над втіленням проекту працювала велика команда спеціалістів, із-за перевантаженого графіку показував проект також Джозеф Сивенький. Команда New Cave Mediaж в цей час працювала над не менш цікавим проектом по створенню відео в Сен-Лісі, Франція.

Закривав виступ форуму Нікіта Худяков, СEO компанії OCHI. Молода команда родом з Миколаєва, хлопці в 2018 переїхали в Харків та почали розвивати студію в цьому місті. Спеціалізуючись на архітектурній візуалізації, команда бере активну участь в соціальному та культурному аспекті VR, популяризує можливості та важливість технологій.

Під час виступу Нікіта розкрив тему “VR як нові горизонти культури”, та надав масу корисних та цікавих кейсів, які можуть стати корисними майбутнім проектантам культурних проектів. Під час його виступу вони ділились як своїми кейсами, накшталт експериментів з blockchain-art, так і описували кейси міжнародного рівня.

НІкіта пояснював, що нині ми знаходимося на початковому етапі зародження VR. Те саме, що було з кіно наприкінці ХІХ сторіччя. І лише через 120 років з того часу з’явився «Блейдраннер».

Таким чином ми зібрали розігріту зацікавлену спільноту, яка знайома або хоче знайомитись і працювати з новими медіа технологіями.

Під час дискусії обговорювали, як ініціювати та створювати проекти для внутрішнього ринку, та дебатували, чи станеться це можливим в освітній та культурній сфері, чи прийдеться чекати міжнародні корпорації, які притягнуть цю технологію разом з собою.

Ну і трохи про підготовку.

Технології віртуальної реальності – це речі, які найкраще пасують до продуктів. Враховуючи аутсорсову направленість міста та відсутність гравців, що повністю сфокусовані на студійному виробництві VRAR360 в Харкові, ми залучили більше партнерів з інших міст.

Студій, що займаються виготовленням такого контенту професійно – одиниці. Найбільше йде робота з інтерактивним контентом у великих аутсорсових компаніях, які не є фокусно зацікавлені в цих технологіях, швидше як додаток до існуючих наборів технологічних можливостей. Сподіваємось, “поки”.

У Харкові є компанія, яка намагається позиціонувати себе як великий гравець світового ринку VRAR, і ми провели зустріч з ними. Позиціонуючи себе як передову студію, насправді її HR відділ вирішив віддати перевагу хелловіну, ніж вийти в публічний простір на етапі розвитку VRAR руху.

Проте, ми оптимістично дивимось на ці перепони, впевнені, що завдяки зусиллям спільноти та партнерів, індустрія зміцніє та замайоріє новими фарбами, отримає імпульс створенню проектів, що будуть обмежені лише шаленою уявою учасників наших подій для створення освітнього, культурного або промислового інтерактивного контенту.

Згадаємо, що раніше ми вже розповідали вам про віртуальне мистецтво  та тренди, що відбуваються навколо нього.

Коментарі
No more articles