fbpx
Пароль відправлено на ваш E-mail.

Господу було вгідно, щоб перед моїми очима
завжди стояла сліпуча краса вічної надії.
Луї Брайль

Загляньмо в минуле: Чому шрифт Брайля?

Довгий час незрячі люди не мали великого вибору в своїй професії. До XIX століття вони могли виготовляти щітки або кошики. Вони були відділені від світу слів.

У 1749 році Дені Дідро написав листа «До незрячих для прочитання зрячим», у якому філософ висловив ідею про можливість і необхідність масової систематичної освіти незрячих. Одним із перших він сформулював думку про те, що хоча сліпота і обмежує сприйняття предмета знань, але, розвиваючи інші органи чуття, за допомогою компенсації, незряча людина здатна пізнати зовнішній світ.

Далі Валентин Гаюї відкриває першу школу для незрячих і створює «опуклі букви» – перший рельєфно-лінійний шрифт для незрячих, звичайний шрифт з літерами, які мають свій рельєф.

Однак була одна проблема. Опуклі букви з витіюватими обрисами потрібно довго обмацувати, щоб зрозуміти яка саме це буква. Дочитавши речення до кінця, людина часто забувала, що було на його початку. Саме з цієї причини стали розробляти інші, спрощені обриси букв і навіть системи кодування.

Тому в 1831 році Джеймс Галл, шотландський книговидавець з Единбургу, впровадив трикутний тактильний шрифт. Англієць доктор Вільям Мун пішов ще далі і створив схематичний тактильний шрифт на основі латинського алфавіту, який і представив в 1845 році. Однак, не дивлячись на спрощеність зовнішнього вигляду, нові системи мали загальні недоліки: читати стало не на багато швидше, а вартість друку книг була дуже висока.

Азбуки для незрячих

Ситуацію змінив шістнадцятирічний Луї Брайль у 1824 році. Хлопець створив алфавіт із шести крапок, відомий сьогодні як шрифт Брайля. П’ять або менше крапок не дали б можливості скласти потрібну кількість комбінацій, а більша кількість не вмістилася б під пальцем. Алфавіт дозволяє скласти 63 комбінації – літери, цифри, розділові знаки.
У 1878 році на всесвітньому конгресі в Римі метод Брайля був затверджений, як кращий метод читання і писемності для незрячих людей.

Попри спроби вдосконалити шрифт Брайля в Америці, у 1918 класичний британський варіант алфавіту стає загальновизнаним для англійської мови, як і в усьому світі, де шрифтом Брайля користуються дотепер.

Шрифт Брайля: російська й українська

Російськомовний варіант рельєфно-крапкового азбуки, яким сьогодні користуються незрячі, створений в 1881 році тифлопедагогом Катериною Трумберг.

Перші в Росії книги на мові Брайля надрукувала на власні кошти просвітитель

“Дозвілля незрячих” Анни Адлер

Анна Адлер. В початку 1898-го в почав виходити перший журнал для незрячих «Дозвілля незрячих”.

 

У Радянському Союзі видання книг за системою «шести точок» було зроблено в 1924 році. Це було зібрання творів Володимира Леніна.

У перші два десятиліття Незалежності більшість рельєфно-точкові видань в Україні випускалися Республіканським будинком звукозапису і друку Українського товариства сліпих (УТОС). Він працює і зараз, забезпечуючи літературою 64 спеціалізовані бібліотеки системи УТОС в 56 містах України, а також виконує приватні замовлення.

Український варіант шрифту Брайля

Що почитати?

Тактильні книги виконані на цупкому папері методом рельєфного друку шрифтом Брайля. Зазвичай вони мають формат А4 або спеціальний 365×245 мм. Обкладинка брайлівських книг може бути як м’яка, так і жорстка, з плоскодрукованими написами і зображеннями і без таких. Написи шрифтом Брайля на обкладинці зазвичай не виконуються, так само і на корінцях книг. Обкладинка виконується зазвичай за допомогою однієї або двох пружин.

Ілюстрація із казки “Маленький принц”

Українські підручники шрифтом Брайля – це виклик

Сьогодні в Україні бракує багато підручників для школярів і книг для незрячих. Деякі вчителі стверджують, що підручник може бути надрукований ще за 2014 року, і це незручно, бо шкільна програма щороку зазнає змін. Одна друкована сторінка дорівнює трьом написаним шрифтом Брайля. Для українських видань це економічно не вигідно. Вартість друку однієї книги стартує від чотирьохсот гривень і може досягати тисяч.

Проте дедалі ситуація змінюється на краще. За підтримки громадських організацій нових книг і інших пристроїв для незрячих людям стає більше. Так, наприклад, за підтримки меценатів і волинян у Луцьку друкують із 2016 року книги для дітей, словники і літературні примірники шрифтом Брайля. Щомісяця за допомогою спеціального принтеру  було заплановано друкувати 30 примірників, інструкції для ліків і меню для ресторанів. Книги шрифтом Брайля з’явились також у бібліотеках Тернополя з березня 2019 року.

«Ми робимо роботу держави. Якби не підтримка людей, інформаційна, молитовна, фінансова, то ми би це не зробили».

Книги шрифтом Брайля з’явились також у бібліотеках Тернополя з березня 2019 року.

Тактильні книги можна знайти у Рівненському навчально-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих, при якому діє бібліотека. Ілюстрації в дитячих книжках також тактильні, аби дитина могла «побачити» картинку руками. Нещодавно у Рівненському інтернет-центрі «Окуляр» придбали пристрій, що друкує тактильні малюнки у 3D-форматі. Батьки незрячих дітей стверджують, що дуже цінно мати дитячі книги для незрячих. Для дитини читати її  – це нібито переживати історію дотиком. Це інакше, аніж слухати аудіо. 

«Адже це не проблема одного товариства, це спільна справа всього суспільства».

Львів –  поки єдине місто в Україні, де в кожній бібліотеці є в наявності книги шрифтом Брайля. Накінці 2016 року Видавництво Старого Лева видало сім книг шрифтом Брайля.

«Люди, які позбавлені щастя бачити світ очима, потрапляють у інформаційний вакуум, — каже головний редактор ВСЛ Мар’яна Савка. — Ми сподіваємося, що у майбутньому потрохи будемо вирішувати цю проблему. Адже це не проблема одного товариства, це спільна справа всього суспільства».

У 2016 році в Луцьку презентували волонтерський проект Braille Studio, першу недержавну студію друку шрифтом Брайля. За допомогою меценатів вдалося зібрати кошти на шведський рельєфно-крапковий принтер Everest. В середині 2018 року студія отримала новий промисловий принтер BrailleBox V5.

Принтер BrailleBox V5

У центрі Брайль-студіо для незрячих у Луцьку було створено довідник «Велика чи мала літера» за ідеї незрячого чоловіка, який у дитинстві часто плутав у книгах великі чи малі літери. Також у Луцьку відкрили тактильний макету Луцького замку 2018 року.  «Це цікаво не лише незрячим, але й зрячим волинянам» – стверджують працівники центру.

Тактильний макет Луцького замку

 

У Харкові та Черкасах наразі діє магазин для незрячих. У харківському магазині, заснованому громадськими організаціями, можна знайти друкарську машинку, яка здійснює  друк шляхом проколювання аркушів цупкого паперу відповідно до азбуки Брайля.

До речі, промислові принтери за шрифтом Брайля засновані на тому самому принципі, що й друковані машинки, що мають усього шість клавіш.

Механічні Друковані Брайль Машинки

У 2015-2017 рр. проект «Книги Брайлем» благодійного фонду родини Нечитайло видав 37 творів загальним тиражем 4 310 примірників. Організація стверджує,  Проект покликаний зробити більш доступним читання художньої літератури для дітей з інвалідністю по зору. Особлива увага приділяється книгам для дошкільнят та дітей шкільного віку, оскільки саме в цей період формуються навички читання і письма.

Далі книг?

Існують машини, що читають для незрячих. Це портативні пристрої з живленням від акумулятора, який знімає текст зі сторінки на широко кутову вбудовану камеру, розпізнає текст і читає його за допомогою вбудованих синтезаторів мови.

У квітні 2019 шістнадцятирічна школярка зі Львову, Софія Петришин, винайшла пристрій для незрячих, що автоматично перетворює звичний текст на шрифт Брайля. 

Софія Петришин

«Незрячим важко навчитися того шрифту Брайля – вони працюють з вчителями, і це займає багато часу. Зараз я розробляю додаток на Android, який буде допомагати вивчити шрифт Брайля через Bluetooth-модуль», – розповіла школярка. З-поміж іншого винахід Софії полегшить незрячим користування банкоматами.

У Росії, у Єкатеринбурзі у 2017 році пройшов фестиваль вуличного мистецтва «Стенограффия» – там запустили галерею Брайль-арту. Автори хочуть надихнути людей, у яких немає можливості бачити. Кожен з трьох об’єктів вуличного мистецтва поєднує в собі візуальні символи і текст, написаний шрифтом Брайля, а весь проект розповідає про досягнення незрячих людей.

Галерея Брайль-арт. Єкатеринбург

З початком повсюдної комп’ютеризації у друкованих книг з’явилися альтернативи – наприклад, аудіо книги, мовні синтезатори і інтерактивні книги формату DAISY – теж аудіо, але з можливістю пошуку в тексті. Однак тифлопедагоги і активісти в один голос стверджують: повністю замінити друковану книгу не може ніщо. Дитина, яка не читає шрифтом Брайля, не зможе навчитися їм писати, і навіть дорослі без практики втрачають навик. Крім того, для сліпоглухонімих людей рельєфно-точкове письмо – єдине джерело інформації і спілкування з навколишнім світом.

Також в Україні розвивається фестиваль Інклюзіон. Організаторами фестивалю виступають ХОФ “Громадська Альтернатива” та Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Події розгортатимуться у трьох напрямках: культура, інновації та просвіта на тему інклюзії.

На цьому фестивалі можливо ознайомитися із інклюзивною виставкою робіт художників, театральними виставами, роботою майстерні неакадемічної творчості. Окрім того, заплановано проведення флешмобу з вивчення і популяризації жестової мови.
В рамках фестивалю організатори впроваджувати інклюзію в музеї як культурну інновацію. Так, буде презентовано нові аудіогіди: «Почути Дюрера» для Харківського Художнього Музею Ххм, «Почути Філософію» для літературно-меморіального музею Сковородинівки та «Почути Малевіча» для музею у Пархомівці у Харківській області.

Нещодавно в Україні активізувався проект Інклюзивні Читання.

«Інклюзивні читання» — це соціально-культурний проект, головна мета якого розробка стандарту для виготовлення книг шрифтом Брайля та виведення питання інклюзії в ширшу дискусію на перетині соціально-відповідального бізнесу, держави, креативих індустрій та прямих дотичних користувачів. Передбачається створення цифрової платформи обміну книг шрифтом Брайля, мистецький конкурс для видавців і видання нових арт-видань.

Проте цікавих викликів ще багато.
Діалог про виборчі бюлетені для незрячих людей тільки розпочався.
Ви не знайдете Конституцію України шрифтом Брайля в Україні.

Проте є десятки громадських активістів, організацій, грантів, державних утворень, які покликані вирішувати проблематику рівного доступу.

Компанія «Gwara Media», Українсько-німецька партнерська мережа та інші партнери активізували нову дискусію про інклюзію, об’єднавши навколо технології, видавців, дизайнерів та бізнес.  Насамперед, планується конкурс між авторами, видавцями та дизайнерами зі створення інклюзивних видань.

Для цього уже відкритий OPEN CALL і одначасно відбудуться 4 воркшопи з дизайнерського та видавничого напрямків.

Результат конкурсу – створення двох арт-буків тиражем сто штук, модернізація стандарту Брайля та запуск платформу обміну інклюзивними книгами DOTCROSSING. 

Коментарі
No more articles