fbpx
Пароль відправлено на ваш E-mail.

До станку: ревіталізація чи рекультивація?

Надто часто перед тими, хто інвестує у нерухомість, постає проблема вибору: гіпермаркет чи виставковий центр, житловий комплекс, офіси чи ТРЦ?

Та що б з них не було обрано, у сучасному світі немає дефіциту таких типових об’єктів, тож вимоги до них підвищені. Звідси і тенденція до проектування багатофункціональних споруд: так з’явились кафе та коворкінги при виставових центрах і фудкорти в гіпермаркетах. Проте цим вже нікого не здивуєш, тому новий виставковий центр чи офіс повинен вирізнятися, мати в собі щось таке, заради чого люди приходитимуть саме сюди.

Створити таке “щось” можуть креативні індустрії, продукуючи інноваційні рішення для широкого спектру проблем.  Якщо вже зараз не намагатися випереджати час, можна отримати рішення, яке морально застаріє вже в процесі втілення і не буде користуватися попитом. Те, що вдало підібрана для споруди функція робить її привабливою для людей, вже ні для кого вже давно не секрет.

Креативні індустрії здатні змінювати простір, що нас оточує,  інтегруючись у будь-яку сферу діяльності: виробництво, сферу послуг, розваг, торгівлю, культуру, розвиток міського середовища, тощо. Такий підхід дозволяє наповнити новим змістом буденні речі — створити новий продукт під потреби конкретної сфери і зробити його цікавим для великої кількості людей.

Від такого симбіозу і інвестор і користувач отримуватимуть свою вигоду.

Роль креативного компоненту у пристосуванні промислових споруд

Саме через таку призму можна розглядати у 2018 році промислові споруди, побудовані у кінці ХІХ — на початку ХХ сторіччя. Адже у них є набір характеристик, який приваблює людей за замовчуванням. Це і виразні зовнішні якості — на час спорудження цих комплексів в архітектурі панувала еклектика і майже всі промислові споруди, які збереглися, побудовані у т.н. “цегляному” стилі; і великі площі — проліт будівлі, крок несучих конструкцій і висота в порівнянні з житловими та суспільними будівлями просто колосальні, що дозволяє розміщувати там великогабаритне обладнання; а також відносно зручне розташування — багато таких об’єктів розміщено в межах міста і більшість з них мають сполучення зі спальними мікрорайонами і центром через трамвайні колії — зараз більшість таких маршрутів збереглася, тому дістатися до місця призначення буде зручно усім.

Якщо наповнити старі промислові споруди актуальними функціями, їх можна буде експлуатувати ще багато років і отримувати прибутки, подеколи і більші, ніж могли бути з виробництва, яке тут мало місце бути. Це актуально навіть для напівзруйнованих будівель — романтика міських руїн завжди була, є і буде.

Краян. Великий паровозний цех. Фото з порталу Archodessa.com

Краян. Великий паровозний цех. Фото з порталу Archodessa.com

Від обраної функції залежить подальша доля споруди — чим влучніше вона буде обрана, тим більшим попитом користуватиметься “реінкарнована” будівля. Тому використовувати такі перспективні простори під житло недоцільно хоча б з огляду на те, що втрачається той запас креативного потенціалу, який міг би бути реалізований в перспективі й вплинув би на розвиток міста, його сучасність і відповідність потребам містян.

Влаштувавши житло є висока вірогідність отримати черговий депресивний “спальник” у індустріальному районі.

Найвлучніше подібні пристосування описує поняття “реновація”, що означає відновлення структури і вигляду пошкоджених історичних споруд, фасадів та інтер’єрів морально і матеріально застарілих будівель.

В Україні вже є численні приклади вдалої реновації промислових споруд. Це IZONE у Києві, завод “Промприлад” у Івано-Франківську, кілька промислових споруд у Львові та інших містах Західної України, тощо. Тенденція поширюється дуже швидко і вже ледь не кожний обласний центр має подібний об’єкт. У Харкові маємо 2 яскравих приклади і… простір для експериментів. Це арт-завод “Механіка” і  “Fabrika space”.

Комплекс споруд по вулиці Жовтневій у Мінську

Однак об’єкти, що перелічені вище — точкові, навіть якщо вони розташовані у одному місті, то точно не поряд. Тож щоб зануритися у атмосферу “креативних заводів” повністю, краще розпочати огляд з комплексу промислових споруд, що вишикувались з обох боків по вулиці Жовтневій в Мінську і вмістили у собі унікальний креативний простір який простягнувся ледь не на цілий квартал.  Деякий час тут просто неба стояв розмальований графітчиками трамвай — такий собі колоритний soul train.

Фестиваль на Жовтневій. Фото з порталу onliner.by

Фестиваль на Жовтневій. Фото з порталу onliner.by

На базі заводів сформувався потужний креативний кластер: тут і фотостудії, і виставкові простори, і бари, і кав’ярні, і навіть студія йоги — все це розташовано в межах однієї вулиці і відвідувачі одного з цих місць рано чи пізно починають цікавитись новими активностями та закладами.

Заклади на Жовтневій. Фото з порталу onliner.by та соцмереж

Заклади на Жовтневій. Фото з порталу onliner.by та соцмереж

Площі в приміщеннях здають в оренду самі промислові підприємства, які не потребують такої площі для розміщення потужностей виробництва і за неї тут висока конкуренція — район прохідний, оточений житловими кварталами, поблизу пролягає крупна магістраль, є метро. Тому на Жовтневій завжди вирує життя, одні заклади звідси йдуть, на їх місці відкриваються нові, орендні площі ніколи не стоять порожні.

Такі заклади, як Enzo, Дэпо, Stirlitz Spy Bar піднімають барну культуру і сферу розваг Білорусі на новий рівень, роблять райони на периферії привабливими для містян і туристів.

Вечірка у приміщенні заводу на Жовтневій. Фото з порталу onliner.by

Вечірка у приміщенні заводу на Жовтневій. Фото з порталу onliner.by

Незвичайного вигляду і особливої святкової атмосфери надають промисловим спорудам гігантські мурали, створені білоруськими і бразильськими художниками в рамках фестивалю бразильської культури Vulica Brasil у 2014 році.

Завдяки цим муралам вулиця виглядає як єдиний ансамбль, еклектично поєднуючи у собі цегляні фасади заводів ХІХ-ХХ сторіччя з сучасним і подекуди навіть футуристичним наповненням.

Мурали на Жовтневій. Фото з соцмереж

А що у нас?

В Україні майже кожне велике місто має подібний промисловий об’єкт. Підходи до реновації усюди  подібні, але все ж різні, відрізняється і функціональне наповнення.

Арт-завод “Механіка” (Харків)

У Харкові поняття реновації осмислене дещо не так, як у попередньому прикладі, тут на території колишнього паровозобудівного заводу було створено комплекс, для проведення масштабних фестивалів, що раніше могли бути приведені лише в клубах, антураж яких часто не відповідають концепції таких заходів; чи за містом, що різко обмежує доступність фестивалю різних категорій людей. Мова йде про арт-завод “Механіка” який відразу після реновації став потужним майданчиком для розвитку культури.

Креативний простір Fabrika space (Харків)

Якщо “Механіка” є переважно концертним і фестивальним майданчиком, то Fabrika space у Харкові це місце більш для більш консервативних активностей — вона представляє собою мікс приміщень різного призначення: коворкінгу, кав’ярні, ресторану, конференц-зали і виставкового простору. Тут можна і лекцію відвідати, і живу музику послухати

Інтер’єри у Fabrika space. Фото з сайту Fabrika space

Інтер’єри у Fabrika space. Фото з сайту Fabrika space

Креативний хаб IZONE (Київ)

За концепцією і наповненням близький до харківського побратима, проте має свої унікальні фішки. Це колосальний простір, оформлений у єдиному стилі у індустріальної естетики, що пропонує приміщення під оренду для проведення культурних та освітніх проектів, зміст яких близький місії колективу IZONE.

Серед родзинок – проекти Арт-Середа та Drink&Draw. Арт-Середа по середах згуртовує креативну молодь для втілення різного роду арт-проектів: виставок, фотосушок, перформансів чи кінопоказів, а Drink&Draw є місцевим аналогом популярного у світі скетчинг-руху, що зародився у 2009 році і Америці і являю собою художню сесію у невимушеній атмосфері за участі натурників чи натурниць у супроводі музики та з напоями.

Завод “Промприлад” (Івано-Франківськ)

Нашумілим прикладом є завод “Промприлад” у Івано-Франківську. Як кажуть самі творці, концепція проекту співпадає з 4 основними напрямками розвитку регіону векторів: нової економіки, урбаністики, сучасного мистецтва та освіти.

Це мабуть найбільш продуманий проект, бо він має план розвитку на кілька років вперед і всі дані щодо змін у ньому публікуються на сайті заводу. Зараз задіяна лише невелика частина приміщень комплексу, тому завод заохочує інвесторів долучитися до доброї справи, відкритий до співпраці і креативних ідей.

Промприлад це наочний приклад залучення імпакт-інвестування до сфери культури і креативних індустрій на прикладі реконструкції промислового об’єкту. Вкладаючи інвестиції у розбудову заводу згідно з новою концепцією розвитку інвестори згодом отримують прибутки у вигляді дивідендів. Промприлад — проект реновації світового рівня, його відзначили й іноземні фахівці. За короткий проміжок часу він став значущим об’єктом інфраструктури міста і яскравою туристичною принадою.

За розвитком таких креативних просторів цікаво спостерігати і хочеться долучитись — дуже часто причиною відвідати захід, який там проходить, стає сам об’єкт і інтерес до реновації як урбаністичного явища, тож придивіться до історичних промислових будівель свого міста, можливо саме вони є прихистком для інноваційних ідей і креативних проектів.

Коментарі
No more articles