fbpx
Пароль відправлено на ваш E-mail.

Україна історично є дуже талановитим регіоном — тут розташовані головні інтелектуальні та ресурсні центри, тут проживає велика кількість населення. Тому, саме тут, в Україні, а конкретно, у Харкові, другому за величиною місті України, ми фокусно працюємо.

Але талант талантом, а перешкоди для розвитку існують завжди. Однією з таких перешкод є проблема, пов’язана з пострадянським підходом до управління медіавласністю, наприклад: комунальні медійні установи, комунальні канали, та канали, що належать великим фінансово-промисловим групам тощо.

Нещодавно на “Новое Время” вийшла стаття про олігархів, які стають ними під впливом трьох класичних чинників:

вплив на політику
фінансово-економічний ресурс
вплив на медіа

Ми, працюючи над дослідженням технологічних екосистем зі Startup Europe, часто спілкуємося як з щойно започаткованими медіаініціативами, так і з медіастартапами, що мають на меті перетворитись в інституцію або в успішний бізнес. Успішний, тобто, такий, який виконував би свою місію, генерував якісний контент та стало розвивався.

І так складається, що медіаініціативам важко пробиватися на ринку або розвиватися і, незважаючи на бажання, енергію та спроможність,такі ініціативи дуже важко масштабуються. Дуже часто є лише бажання, якому перешкоджає відсутність експертизи, менторської підтримки або людей, які можуть розповісти, як вони “набивали шишки”.

Зважте, чи нараховується в Харкові взагалі хоч три незалежні медіаспільноти? Добре, скажімо, п’ять?

Ну, дійсно, як виникають нові медіа? Як ви думаєте? З ідеї?

У нас з’явилась ідея, і тепер перед нами маса викликів: зібрати команду, зібратися з силами, визначитися, які проблеми перед нами стоять та куди рухатись?

О, їх стільки, що не перелічити

Технічні деталі: сайт, діджитал стратегія, бренд, технології аудіо та відеострімінгу, контекстні оптимізації та взаємодія з інфлюенсерами? Спостережна рада?

Як до цього дорости? А сегмент? А унікальність? Робити підкасти, чи аудіокниги, чи засновувати радіо? Можливо, паперове видання?

А фінансування? Реклама? А якщо не вистачить ресурсів? Писати замовні статті? А нативна реклама — це замовна стаття? А якщо прямо пропонують кошти? А як отримати перші 10.000 аудиторії?

А ютюб-канал? Якщо в мене 1000 фоловерів, я вже медіастартап? А, якщо у сусіда Василя є телеграм-канал на 100 читачів, це також медіастартап?

Саме це я чув, розповідаючи про медіахакатон NASNAGA MEDIA HACKATHON.

Також в Україні відбувається процес змін у вигляді додаткової прозорості та роздержавлення медіа, тож ми, шукаючи шляхів розвитку, вирішили створити інфраструктуру інновацій для медіа та культури й ініціювали NASNAGA MEDIA HACKATHON.

Ідея хакатону:

Технологія як рушійна сила культури та медіа.

Ця ідея з’явилась через відсутність в Україні медіахакатону, орієнтованого на культурні та медійні технології. А синтез культури та медіа дасть більш якісний медійний контент, зробить медійників більш ідейноспроможними, а культурні проекти більш бізнесово-орієнтованими, за умов перейняття досвіду бізнесової та технологічної спільноти.

Це відмінно вписується в ідею змін у культурі і ми можемо бачити синхронізацію розвитку сучасної культури та медіа:

1.0. Розвиток патронажної культурної моделі.
2.0. Виникнення массової культури та медіа.
3.0. Поява технологічної культури, коли завдяки полегшенню доступу до людей, культурні та медійні сенси можуть прориватися та обмінюватися дуже швидко, і навіть невеликі країни можуть ідейно конкурувати на світовому ринку та створювати культурний та медійний контент за умов co-creation.
4.0. Перехід культури в діджитал, блокчейн та в опенсорсні бізнес-моделі з трансформацією юридичної моделі використання культурного контенту. Більше можна почитати тут.

Чому технології?

Ми вважаємо, що саме технології будуть проривним інструментом для розвитку медіастартапів та культури. Це має бути зрозуміло.
Аналітика, діджитал стратегії, креативні кампанії, трансформації в бізнес-моделях, руйнівні інновації, використання нових тулів та обмін досвідом — все це можливість росту.
Але технології — це потужна, але й небезпечна можливість. Прикладом цього є військові та інформаційні агресії інших держав у демократичні системи, і це вражає. Тому ми приділили увагу медіа освіті та дослідженням аналітики на хакатоні.

Я вірю, що в сучасному світі проблеми однієї галузі можуть вирішити представники іншої, які розглянуть проблему під зовсім іншим кутом. Це називається мультидисциплінарністю.

Тому ми використовуємо модель хакатону, що прийшла з галузі технологічного підприємництва і малознайома класичним медійникам: інноваційність та нетворкінг + бізнес-фокус.

Фокус на підприємництво — це медіа, що має бути високоуспішним інновативним бізнесом, а не стагнуючим активізмом.

Тож беремо навички технологічного підприємництва та інтегруємо їх до медіа-продуктів, шукаємо відповіді з досліджень про технологічні тренди майбутнього на 5–10 років, у консультантів та технологічних євангелістів — все це ми називаємо future media.

Під час підготовки до хакатону, я проводив тренінги з соціального підприємництва і зрозумів, що медіастартапи мають бути одним з потужних прошарків соціального підприємництва — високомісійними ініціативами, які ставлять вирішення соціальних проблем вище прибутків. Отже, настав час конкурувати за можливості доступу до цільової аудиторії завдяки технологіям.

Чим це може бути цікаве суспільству, бізнесу та людям, що споживають медіаконтент?

Інновації на межі культури, медіа та технологій можуть дати бізнесу та існуючим медіа можливість досягти цільової аудиторії.

Пояснюючи “на пальцях”, ось приклад одного з проектів першого NASNAGA MEDIA HACKATHON:

Ірина — діджитал-маркетолог, любитель класичної музики та аудіовізуального мистецтва.

Її втомила ситуація, коли вона не встигає читати лонгріди або топові новини улюблених медіапорталів, через те, що вона зайнята і її очі втомлені після роботи.

Ірина — аудіал та багато їздить в авто та метро.

ЇЇ рішення проблеми — прийти на хакатон, щоб працювати над своїм проектом ALIVE — Sound Hub

ALIVE — це агрегатор аудіолонгрідів від існуючих медіа.

Аудиторія: зайняті люди, які не мають змогу читати те, що бажають.

Ірина бачить куди рухатись, але перед нею прірва.

Тому вона збирається на хакатон, щоб перескочити цю прірву.

На ньому вона обов’язково зробить це, зможе набути досвід та менторську підтримку, а також знайде взаємодію з більш сильними медіа, які радітимуть інновації, що відкриє їм доступ до цільової аудиторії, яка раніше не була доступною.

А культурні продукти тут до чого?

Візьмемо приклад з цього хакатону — прототип інтерактивного музею proslovo.com.

Запущений мешканкою історичного будинку. Як монетизувати такий продукт? Як з ним працювати? Це — соціальний чи бізнесовий проект? Як взаємодіяти? Хто користувачі? B2B, B2C або B2G сегмент? (ставимо на B2G).

І ми вже знаємо значно більше продуктів та ініціатив. Саме тут і зараз. Не в Польщі чи Німеччині, а в місті — там де ти. А закордонний досвід будемо привозити та переймати.

То що ж робити?
Думати над своїми проектами.

Приходити!
Втілювати!
Експериментувати та досягати.

Коментарі